Забезпечення у 2015 році окремих груп населення ліками, які підлягають відшкодуванню вартості за рахунок бюджетних коштів: позиція АПАУ

Забезпечення у 2015 році окремих груп населення ліками, які підлягають відшкодуванню вартості за рахунок бюджетних коштів: позиція АПАУ

В цілому підтримуючи існуючу практику забезпечення за державні кошти пільгових верств населення лікарськими засобами при амбулаторному лікуванні, ми вважаємо, що у запропонованій редакції Порядок не може бути реалізований з огляду на наступне.

 

1. Проектом постанови КМУ не визначено джерела фінансування для запровадження відшкодування вартості лікарських засобів і, як наслідок, не визначено головних розпорядників бюджетних коштів.

2. Порядок не визначає механізму відшкодування вартості лікарських засобів, оскільки ним не врегульовано ряд процедурних питань, а саме:

         - порядок розподілення лімітів коштів державного бюджету для цілей реалізації проекту між лікувальними            закладами областей України;

            - порядок визначення аптечних закладів, які беруть участь в реалізації проекту;

            - форму договору, який укладається між розпорядником бюджетних коштів та аптечними закладами щодо відпуску          лікарських засобів на реалізацію проекту;

            - форму реєстру відпущених лікарських засобів на реалізацію проекту;

            - форму реєстру пацієнтів, який відповідає вимогам щодо обліку бюджетних асигнувань для цілей лікувально-   профілактичних закладів;

            - вимоги до строків та порядку заповнення і зберігання рецептів, які є підставою для відпуску ліків пацієнту         на умовах відшкодування їх вартості.

З метою ефективної реалізації запропонованого Порядку пропонуємо взяти до уваги досвід окремих регіонів України, які за рахунок коштів обласних бюджетів забезпечують окремі категорії населення лікарськими засобами. Так, у Волинській обл. успішно реалізується Порядок використання коштів субвенції з обласного бюджету місцевим бюджетам на пільгове медичне обслуговування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Цей Порядок визначає розпорядників коштів місцевих бюджетів на здійснення видатків — структурні підрозділи соціального захисту населення райдержадміністрацій, міськвиконкомів; умови відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами; фінансування, бухгалтерський облік та контроль за використанням коштів субвенції тощо.

Відшкодування вартості ліків здійснюється органами соціального захисту населення безпосередньо громадянам шляхом виплати за разовими дорученнями або відомостями через установи банків та поштові відділення.

Наголошуємо, що у розвинених країнах функціонують інституції медичного страхування, в рамках якого держава бере участь у витратах на лікарські засоби. Крім того, у багатьох країнах ЄС існує так звана система copayment (солідарна оплата). Вона передбачає встановлення граничного рівня відшкодування вартості лікарських засобів за рахунок держави. Все, що вище цієї вартості, відшкодовує пацієнт. Керуючись досвідом розвинених країн, наша держава повинна визначити відповідальну установу, яка контролюватиме перерозподіл бюджетних коштів та їх освоєння в рамках забезпечення населення лікарськими засобами.

Щодо окремих положень Порядку пропонуємо наступне.

П. 3 Порядку передбачено, що з 1 червня 2015 р. відшкодуванню вартості підлягає група лікарських засобів, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів, у розмірі референтних цін, порядок розрахунку яких визначений Міністерством охорони здоров’я за погодженням з Міністерством економічного розвитку та торгівлі України.

Референтні ціни на лікарські засоби, що придбаваються за рахунок бюджету, передбачені Постановою КМУ від 2 липня 2014 р. № 240. Положення про реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядок внесення до нього змін затверджено наказом МОЗ  від 18.08.2014 р. №  574. Порядок розрахунку референтних цін визначений наказом МОЗ від 20.08.2014 № 584/1011. Оскільки Порядок не містить реквізитів наказу МОЗ, незрозуміло, чи посилається він на вищевказаний наказ МОЗ № 584/1011, чи на інший, який наразі не прийнято.

Якщо Порядок посилається на наказ МОЗ № 584/1011, то виникають наступні проблемні питання: референтна ціна згідно з постановою КМУ № 240 — це ціна, на базі якої розраховується оптова ціна виробника (імпортера), яка не враховує оптових і роздрібних надбавок, а також податків. Якщо передбачається відшкодування аптекам референтної ціни, то це не можна вважати повним відшкодуванням вартості лікарського засобу державою, воно є частковим. У такому разі держава має визначити джерело покриття різниці між референтною і роздрібною ціною, наприклад, за рахунок пацієнта, тобто за тим самим принципом, як і в Пілотному проекті щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою. Або, якщо держава відшкодовує 100% (50%) вартості лікарського засобу, то розмір відшкодування має розраховуватися на основі роздрібної ціни з урахуванням граничних оптово-збутових та роздрібних націнок, передбачених Постановою КМУ № 955, та ПДВ. Запропонований же проект Порядку фактично покладає на аптеки компенсацію різниці між роздрібною і референтною ціною, що передбачає прямі збитки аптек при участі в цьому проекті, як наслідок, аптеки відмовляться від участі у ньому. Вважаємо за необхідне деталізувати наступні процедурні питання реалізації проекту, доповнивши проект Порядку пп. 7–8:

«7. Міністерству фінансів, Міністерству соціальної політики, Міністерству охорони здоров’я до 1 травня 2015 р. визначити:

1) порядок розподілення лімітів коштів державного бюджету для цілей реалізації проекту між лікувальними закладами областей України;

2) розпорядників бюджетних коштів (органи соціального захисту населення або місцеві органи охорони здоров’я).

8. Міністерству охорони здоров’я та Державній службі України з лікарських засобів до 1 травня 2015 р. визначити вимоги до строків та порядку заповнення і зберігання рецептів, які є підставою для відпуску ліків пацієнту на умовах відшкодування їх вартості.».

3. Порядок слід доповнити положеннями, які передбачають наступне:

1) Відпуск лікарських засобів за пільговими рецептами здійснюється аптеками незалежно від форми власності.

2) Відповідальність за встановлення факту приналежності особи, якій надається пільговий рецепт, до пільгової категорії громадян, чи має вона право на отримання певного лікарського засобу, а також за те, що рецепт виписаний в ме­жах виділеного бюджету, — несе заклад охорони здоров’я, лікар якого видав пільговий рецепт.

3) Розпорядниками бюджетних коштів є органи соціального захисту населення або місцеві органи охорони здоров’я.

4) Відшкодування вартості ліків здійснюється органами соціального захисту населення безпосередньо громадянам — у Порядку необхідно в межах окремого розділу визначити умови відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами або регіональними органами охорони здоров’я за реєстрами встановленої форми аптечним закладам.

5) Організація фінансування, бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів субвенції.

4. При виділенні фінансування на вищеза­значений проект необхідним є погашення існуючих боргів держави перед аптеками, які виникли протягом 2013–2014 рр. і на даний час не погашені, з відшкодування вартості пільгових рецептів, в тому числі за Пілотним проектом щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою.

5. На сьогодні неврегульованою залишається проблема референтного ціноутворення, яке передбачене постановою КМУ № 240. Це питання має бути вирішене до запровадження механізму відшкодування вартості лікарських засобів з боку держави. Тому вважаємо за доцільне рекомендувати КМУ спочатку ухвалити зміни до постанови КМУ № 240, а вже після цього приймати постанову КМУ щодо відшкодування вартості ліків для населення.

 

 

 

З повагою
І.А.Червоненко,
Голова Правління ВГО А
ПАУ